чому ти просиш піти , чому дозволяєш злетіти ,
яскравий ліхтар на вечірньому небі продовжує тліти ,
забути !
де ми ховались від цілого світу ,
за краєм неба , моя журба .
" забудьмо , будь ласка ,
схованки вже нема "
-
де сплітались пальці і погляди ,
вже не ступить нога ні твоя , ні моя
ти несла в собі образ богині - чарівної й доброї ,
залишились фото з зеніту . і більше нічого нема .
як дивилась на твої родимки ,
з'єднані у сузір'я ..
повертайся у нашу схованку !
я чекаю .
опівночі .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569043
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Майя Дхарма