Зозуля

Зозуля,  як  старенька  бабця:
Ку-ку.  Ку-ку.  Ку-ку.  Ку-ку.
При  тому,  підло  підкладала  яйця
В  чуже  гніздо,  що  поряд,  на  дубку.

Отак  й  серед  людей  буває:
Гуляє  невідомо  з  ким  і  де,
Іще  й  казки  про  те  розповідає
Ген  стільки  років  так  було  й  буде.

Хто  із  зозулею  захоче  бути  разом
І  рахувати  зради  знов  і  знов,
Із  тими,  що  не  знають  зобов’язань,
Не  здатних  на  пожертву  і  любов?
24.03.15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569129
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)