Ці твої погляди - коктейлі із ніжно-байдужості,
Я впізнаю в них того, хто не боїться смерті.
Ти не псуєш почуття обручками та одруженням,
Сиплеться ніч на друзки зі щасливих миттєвостей.
Скільки людей довкола - а покохати нікого!
Скільки у мові слів - а хочеться тільки мовчати.
Саме тому я люблю приїжджати до твого міста,
Саме тому я не пишу тобі у мережевих чатах.
Відстань між нами здається смішною та іграшковою.
Коли я входжу у тебе , то сумнівів не виникає.
Хочу ділитися силою, часоспокоєм,
Зрештою, час - це єдине, що справді маю.
Ліжко під нами скрипить, як бюджетний кодекс,
Сором зникає швидше, ніж долар у київських банках.
Право любити - це наш найвищий поверх,
Стрибаймо із нього у невідоме завтра.
Ці твої погляди хтиві акордами Тома Вейтса
Джинсами затісними обліплюють моє тіло.
Якщо тобі добре, то байдуже, як воно зветься,
Грійся у вогнища цих почуттів,де би тебе не носило.
P.S. Любов - це форма спілкування між двома хорошими людьми.
10.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569251
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: Олександр Ткачинський