Для чогось нам потрібні всі відтінки в душі:радість,біль,сум,захоплення,ніжність,гнів,обурення,страх,щастя.Не брати все близько до душі...А тоді до чого брати і притуляти?До ноги,обличчя чи долонь?
Кохання не має зовсім ніякого відношення до визначення термінології наукової на його рахунок і висловів людей.Це подарунок Бога.Який не обов'язково перев'язаний гарнюсінькою стрічечкою.Ми повинні побачити його і відчути.Холод,тепло ми теж не бачимо.Але не взуваємо теплих чобітків влітку.І не ходимо босоніж взимку.
Відчути чужий біль і простягнути долоню з малюсінькою допомогою можна навіть тоді,коли твій біль перевищує в мільйон разів.Навіть не для того,щоб побачив Господь.Ти міняєш цей світ на краще.Навіть якщо про це забудуть в наступну хвилину.Такий вчинок потрібний.Хіба він маленький?Хіба велика піщинка?Хіба зірка дрібнесенька?Зірок більше,ніж всіх піщинок.То що ж тоді...Розмір?
Майже кожного вечора я дивлюся на саму велику зірку,цілую її і передаю побажання найсолодших снів для маленької дівчинки.Це потрібно мені.
Все,що написали класики і викарбували в формуванні нашого сприйняття досконалості зовсім не означає,що від цього не можна відштовхуватися і стати на один щабель вище навіть своєю недосконалістю.Не потрібно вдосконалювати закони Кеплера.І переробляти.І доробляти.Але хіба найкращий роман в світ івже написаний?Вже прочитаний?
Хіба життя несправедливе?!Вона просто дуже несправедливе.А як інакше?Скажіть мені?Тоді б після закінчення школи відмінниці і красуні вийшли заміж за принців,інші дівчатка за хлопців середнього статку і щось схоже.І так далі.Побив кішку-Бог послав одну хворобу,зламав дерево-іншу...Але ж все не так...
Інколи старий Янгол латає дірку в погребі багача.І відбираю корову в бідняка.А ми навіть не здогадуємось про вартість тієї зарплатні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569272
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: Відочка Вансель