Тулюсь щокою до щоки шорсткої,
Легеньким вітром груди обійму.
У поволоці ночі золотої
Я знов відчую, що тебе люблю.
Вдихаю терпкий піт, втираю сльози,
Солоність губ твоїх в душі лишу.
Об духу твердь череп’ям "барбароси",
Разом з тобою я в однім строю.
Пливе туманом дим за видноколом,
Чіпляється за місяця ріжок.
У скруту віра є надійним тилом,
Чого немає ні один божок.
25.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2015
автор: Валентина Ланевич