У день весняний радісний яскравий
Коли теплом раділо все між нами
Ти обіймала хрест, той дерев'яний
А в серці залишались свіжі рани.
Ти обітреш із пилу його фото
І свічку запалиш на самоті
Упадеш на коліна, і в скорботі
Молитву розпочнуть уста твої.
У Бога будеш спокою просити
Солдату, що лежить в сирій землі
Котрого, ще не встигла розлюбити
Який вернувсь до тебе у труні.
Почнеш із болю спогади шукати
В котрих для тебе він і ще живий,
І вдасться тобі знову пригадати
Той день, що слід лишив навік гіркий.
А рік тому тобі він посміхався,
І погляди закохані дарив
Та в мить одну, твій світ з ним розламався
І клаптик папірця - життя розбив.
Він палко й ніжно губи цілував,
І наче пташку до грудей тулив
Вернутися до тебе обіцяв,
І не тужити, він тебе просив...
Ще довго не пускала його руки
Старалася натішитися ним,
Ти знала буде тяжкою розлука,
І шепотіла:" Повернись живим..."
Дзвінки, його чекала ти по ночах
І звістку " що живий!"- просила ти
Сльозами заливались твої очі,
І тягарем було це все нести.
Ти вірила ...і жила у надії
А серце кровоточило як рана
Один дзвінок розбив всі твої мрії
І голос прохрипів: "Прощай кохана..."
Тепер ти на колінах при могилі,
Руками гладиш землю, ще вогку
І повторяєш ти: "Кохаю милий,
Без тебе я сумую й не живу."
У день весняний радісний яскравий
Тягар якого, ще тобі нести
Ти обіймала хрест, той дерев'яний,
І цілувала фото його ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569405
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Процак Наталя