Квіти вмирають стоячи -
Мовчки... таємно... боляче...
Сиплять пелюстям -душами,
Сірість навкруг затрушують...
Завтра їх просто викинуть
(В зіткану безвість митями )...
...
Тільки з небес залатаних
В скрипко -дощах заплаканих
Їм зазвучить адажіо -
Щиро... розбито... наживо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569487
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Любов Ігнатова