МАВПЯЧИ САГИ. ВІЗИТ.

ВІЗИТ.

Ось  що  бува!  До  зоопарку  якась  бабця  заявилась.  Зібрала  керівництво  і  каже:  "А  чого  у  вас  в  мавпятнику  мавпи  кацапські  призвіська  носять?"  І  про  написи  на  клітинах.  Кричить,  руками  розмахує,  слина  з  рота  тече:  "Ну,  що  там  на  клітині  написано?  "Орангутанг  Гриша".  Непорядок!  Зараз  же  перепишить  -  "орангутанг  Гриць"!  
 -  Та  він  на  Гриця  відзиватися  не  буде!  -  кажуть  зоопаркові.
 -  Нічого  знати  не  хочу!  -  каже  бабця.  -  Або  переписуйте  і  відзиватись  привчайте,  або  клітину  в  багаж  -  вокзал  -  Москва!
 Коротше,  всі  клітини  переглянула.  Від  слонів  до  барсуків.  Усюди  шороху  навела.  Зоопаркові  службовці,  робити  нічого,  переписали.  Хоча  нас  ще  по  старому  кличуть.  А  новим  вирішили  імен  як  в  людей  більше  не  давати.  І  нових  в  нас  кличуть:  "Пузир",  "Банан",  Дуда".  Хай  йому  грець  з  людськими  йменами!  А  то  завтра  знов  хтось  прийде  і  почне  вимагати  щоб  "Джеками"  та  "Кет"  мавп  називали  -  інтегруймося  ж!


ХТО  ДОПОМОЖЕ?

Ото  актуальна  тема!  В  нашому  мавпятнику  про  це  й  сперечання  були.  Почули  ми,  що  сама  Фаріон  до  нашого  зоопарку  їде.  А  якщо  захоче?  Хто  тоді  з  самців  згоден  до  тітки  підлягти.
 Кажемо  гіббону:
 -  Ти  самий  свідомий,  ще  й  вишиванку  носиш.  Тому  тобі  і  честь,  і  право!  І  щоб  не  дарма!  Побільше  бананів  для  колективу  приніс!  
А  він:
 -  Та  я  горілки  не  п"ю!  А  з  нею  без  горілки...
 -  Треба,  гіббон,  треба!  Замість  горілки  свідомість  все  підійме.
 -  Та  я  не  такий  вже  й  свідомий!  -  каже  гіббон.  -  І  вишиванка  в  мене  брудна.  І  по-москальські  лаюся.  Хочете  почну?
 Коротше,  вирішили  жеребкування  створити.
 На  китайського  лапундера  випало.
 -  Мені,  -  каже  лапундер,  -  без  різниці.  Хоч  би  і  красуня  Фа  Рі.  Можу  і  очі  заплющити.  Але  є  і  в  мене  умова  -  хай  вона  спочатку  "ваньсуй"*  Мао  скаже.
 -  Не  буде  вона  про  Мао,  та  ще  по-китайськи!
 -  Тоді  хай  бананом  замість  самця  користується.
-  А  може  "ваньсуй"  Бандері?
 -  Ні!  -  відрізав  лапундер  -  Тільки  Мао!
Сперечалися,  сперечалися  і  ось  на  який  компроміс  пішли.  Мао  ваньсуй!  -  це  якби  на  китайсько-українському  суржику.  "Мао,  вань  суй!"  -  де  "мао"  -  мавпа,  "вань"  -  мавпячий  інструмент,  такий  собі  "ванька-встанька",  а  "суй"  -  зрозуміло  всім,  було  б  куди  сувати.  Тобто  тактовне  жіноче  прохання.  В  Китаї,  скажемо,  всі  жінки  так  до  мавп-самців  звертаються.  Поважливий  народ.
 Але  все  дарма.  Не  приїхала  в  той  раз  красуня  Фа  Рі.
 А  ми  все  рівно  чекаємо.  Лапундер  повний  енергії  і  завжди  напоготові.  Передайте  це  пані,  якщо  зустрінете.              
А  ще,  на  нашу  превелику  жаль,  зараз  нема  виборчих  перегонів  і  пані  не  бере  в  них  участь.  У  нашому  зоопарку  всі  мавпи  одноголосно  за  неї!  Ото  Президент  буде!  Лялечка!  

Слава  бананам!

 *  -  китайська  здравиця,  побажання  довголіття.  

ІРИНУ  ФАРІОН  У  ПРЕЗИДЕНТИ!

 Ідуть  роки,  шумлять  віки,
 Їх  навіть  спрінтер  не  здогнав  би.
 Не  молодієм,  навпаки,
 Мудрішають  з  роками  мавпи.

 Хоч  серце  рветься  на  майдан
 У  кожній  мавпи  й  мавпенятка.
 Але  коли  в  руці  банан
 Не  пострібнеш  до  нього  хватко!

 У  зоопарку  заборон
 Багато,  тільки  все  єдине
 Ми  бачим  тільки  Фаріон
 У  Президентах  України!

 Гуртуймось,  мавпи,  прийде  час,
 Ірину  пані  ми  побачим
 Як  Президента!  То  для  нас
 ЗдійснЕння  буде  мрій  мавпячих!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569526
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 26.03.2015
автор: Марсианин