Повертайся.
Без тебе сонечко
Ген за обрії закотилося…
Зорі–айстри
В моє віконечко
Вже не світять… Кудись повіялись…
Вишня та,
Що була уквітчана,
Осипається білим інеєм.
Висота,
У туман засмічена,
Озивається – любим іменем…
Озивається,
Та не бачу я
Ні чола, ні очей промінчиків.
Почуваюся
Ніби страчена,
Ніби зараз життя – закінчене.
На краю
Балансую. Плачу я…
А провалля внизу – згУбою!
Ось стою.
Ти прилинь. Пробач мене!
Повернися назад, любий мій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2015
автор: Ірина Лівобережна