Чому твої очі заплакані, мамо?
Чому на повіках блиститься роса?
І коси твої оповиті туманом,
Де ділась твоя неземная краса?
Прости нас, матусю, за ночі безсонні,
За сльози пекучі, за все нас прости.
Схиляюсь я низько на твої долоні,
Лиш прошу, матусю, від нас ти не йди.
Матусю, єдина, кохана і рідна,
Засмучена знову сидиш ти одна.
Не дай своїм косам відчути ще срібла,
Прости нас, матусю, - це наша вина.
13.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569618
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Леся Барасюк