Нас не можна спіймати, нас не можна здолати,
бо ми зажди у дружбі будем сміло іти.
Розривається зашморг і згасають гранати –
на нас зброї немає, вам її не знайти.
Ми народжені в волі, і ми будем за волю!
Навіть кров віддамо за чужу благодать,
навіть будучи птахом, просто крапкою в полі,
зможем насмерть катів-ворогів заклювать.
Просто віримо в щастя, пливучи вже до раю
по колоссі і квітах, що омила роса.
Тут щодень сходить сонце. Новий світ відкриваєм:
радість, щастя, надія, золотиста коса.
І звемося ми браття, хоч раніше й не знались,
беремось за рушницю, хоч не вмієм стрілять.
Ми за край найрідніший, за волю віддались,
Бог дав силу нам навіть… щиросердно прощать.
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569765
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.03.2015
автор: Діана Лакрімова