Напіввесна — немов напівдуша
Не до кінця розквітлої природи,
Та вруняться п’янкі принади вроди
Під прикриттям прозорого плаща.
І навіть пробивається тепло
Крізь напівсиню неба прохолоду
І спокушає на весняну моду
Дівчат міських і на ланах зело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569778
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: Юлія Беженар