Добридень, люба, - голос з хрипотою,
А в серці музика весни бринить.
Міцно стискаю телефон рукою,
Ох, як же хочеться спинить цю мить.
Даруй, що довго не дзвонив тобі я,
Але розмову щиру вів в умі.
Влягалась тиша, як вмовкала зброя
І виринав твій образ у пітьмі.
І я тривожилася, мій коханий,
Молила Господа, щоб захистив.
В’їдався час в крихкий світ з порцеляни,
Вогонь в душі скріпляв його, горів...
27.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2015
автор: Валентина Ланевич