Отрута ( Шкода, що ми… )




Шкода,  що  ми  тепер  не  вороги....
Шкода,  що  ми  тепер  такі  безликі.
Мені  так  байдуже,  з  ким  ти  цю  ніч  провів,
Тобі  так  байдуже,  жива  я  чи  убита.

Шкода,  якщо  зустрінемось  колись,
Не  привітаємось  та  навіть  не  всміхнемось.
Шкода,  що  все,  у  чому  ми  клялись
Розвіялось,  мов  попіл  -  й  обійдемось...

Шкода,  що  ти  не  чув  мене,  а  я...
Не  встигла  дотерпіти  до  фіналу.
Шкода,  що  закінчилась  ця  війна,
Немов  дешева  простолюдна  драма.

Шкода,  що  я  не  пам'ятаю  нот,
З  якими  люд  приходить  до  могили.
Шкода,  що  з  серцем  скоїла  аборт,
Шкода,  що  ти  не  визнаєш  провини.

Та  не  шкода  мені,  що  втратив  ти  мене!
Ні,  не  шкода  мені,  що  клятий  біль  розлуки
Скривавить  твою  душу  врешті-решт,
Та  не  шкода  мені,  що  я  -  твоя  отрута.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569843
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: Darine Dragomanova