йому хотілось вірити
зі всіх сил
наповал
напролом
бо очі добрі бо серце як очі
залиті сонцем весни
бачили квіти які ще навіть не
проросли
дивилися наскрізь до самих кісток
і поливали ще не бачені досі квіти
бо серце плакало усмішками
бо таке відчувається з першого
дотику поглядом
і останнього прощання
коріння прийнялося
йому ще знову вдалося
прощання останнє то знову зустріч
але вже
завтра
і нові квіти
доброти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569884
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: Doll