Ти спокій усіх моїх буднів,
Ти пристрасть моїх ночей,
Джерело рожево-марудних,
Фарбуючих дії ідей.
Ти дзеркало мого сумління,
Життя ти мого резон,
Єднання бажання й уміння
В битті сердець в унісон.
Тебе навесні я зустріла –
Крізь роки вона цвіте…
Ти той, хто прийняв усеціло
Все грішне в мені й святе.
Зростання мого ти учитель,
Нестримних й ніжних зітхань…
Ти зміг у мені поселити
Сміливість іти за грань.
Ти сила моя й моя слабкість,
Ти радість моя, печаль…
Зняла при тобі без пояснень
Я з серця свого вуаль.
Ти нашого щастя хранитель,
Ти батько моїх дітей…
Тебе я змогла зустріти
Із сотень тисяч людей.
Я віра твоя і надія,
Я мудрість і я любов…
Я та, що життям це зуміє
Доводити знов і знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569946
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2015
автор: Серафима Пант