Будуть люди невдячні
В останні часи:
Невдячні є діти,
Невдячні батьки.
Невдячні до рідних,
Невдячні і Богу,
Невдячні до інших –
Ми б’ємо на сполох.
Не цінять добро,
Не хочуть любити
І все лиш на зло
Уміють робити.
Душа наша плаче,
Душа так сумує
Коли нам невдячні
Трапляються люди.
Немає спокою,
Образа нас душить,
Болієм душою,
Ми душу замучим.
Буває, гіркою
Нам доля здається
Та є Божа воля –
На Спаса дивіться.
Він десять очистив
Людей від прокази,
Був вдячний один,
А дев’ять – ні разу.
Згадайте: «Осанна!» кричали.
Христа прославляли,
А потім – розп’яли
Господню любов.
Хіба ми більші
За Ісуса Христа?
Невдячні є інші,
Будь вдячним ти сам.
І Богу ти дякуй
Завжди у душі,
Що Він нас, невдячних,
Навіки простив.
Тоді лише буде
Мир і спокій в душі:
«Хай невдячні є люди,
Боже, я вдячний Тобі!»
16.10.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570085
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2015
автор: Олексій Благослов