А дощ - філософ, ще й мастак
шукає сутність у калюжі
і сонця золотий п"ятак
сховався у тоненькій смузі...
Промоклі барви до лиця
усім небайдужим естетам,
здається все людське життя
вкладеться у рядок поета...
Піднімуть тонус плаксії -
хмарини, не дивуйтесь зовсім,
насправді це - багатії,
що загубили свою осінь...
Отак зима, весна чи літо,
вони блукають без упину,
щоби віддати через сито
хоч трішки статків на людину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570110
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2015
автор: Мандрівник