Ось потухли на вулиці зорі,
Загорілись у вікнах свічки.
То гуляють по полю й діброві,
Молодого поета думки.
Він слова підбирає так вміло,
Чи то осінь, чи знову весна.
Почуття свої завжди так щиро
Він у кожен рядок вилива.
То гуляють прожитії роки,
То гуляє його самота.
Стільки горя і радості в ноті,
Як заграють на скрипці слова.
То гуляє поетова муза,
Як же часто її він шука.
То гуляє поетове щастя.
Без поезії сенсу нема.
Знов потухли на вулиці зорі
І не спить наш знайомий поет,
Знов блукає по полю й діброві,
Знов "наспівує" новий сонет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570136
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2015
автор: Оксана Вітовщик