Давай, я намалюю наші почуття
Захочеш графікою, хочеш аквареллю.
Я розфарбую кольорово все твоє життя
І ти відчуєш як шалено я кохаю...
Якщо захочеш, я накреслю нашу долю,
Мов під лінійку всі кути строкаті
Я згладжу плавно цілою собою
І відчуттями буде все багате...
Я каплями гуаші пофарбую твою душу
І цілого тебе покрию кольорами
Щоб ти мене хотів і щоб не мусив
Границі будувати поміж нами...
Я маслом нарисую нам картину,
Палких цілунків, пестощів та прагнень
Я буду пестити немов дитину
Тебе в палітрі кольорових вражень...
Я жадно роздягну всю пристрасть нашу...
І напишу портрет її нагої
Тебе зійти я з розуму примушу
Від мої божевільної любові....
Ти станеш моїм полотном бажаним
Де я проллю усі свої ідеї...
Я буду Рубенсом і стану Рафаелем
Ти мій Паріс... Мій подвиг Галатеї...
В живописі увічню твої рухи
Такі порочні...грішні і шалені
Я за мольбертом буду, наче духом
Котрий блукає в світі одкровення...
В тонах і композиціях я змушу
Тебе віддатись всім моїм бажанням...
Ти сам мене захочеш ти не мусиш...
Бо все що я малюю то кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2015
автор: Процак Наталя