Де сяють зорі в тонах пастелі,
душа в пустелі...одна в пустелі...
В захмарених буднях омріяне небо,
А я до тебе...Всім серцем до тебе...
Заплакана осінь, розбиті надії,
І я вже не мрію, я зовсім не мрію.
Злетіла би в небо, та зламані крила,
Себе згубила, давно згубила...
Червоне сонце і чорне небо,
Душа в плащі...тепла їй треба.
Розбиті крила зі скла зліпила...
Я відпустила....вже відпустила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570617
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Тала Білокінь