Де донедавна калина цвіла -
Сьогодні чорним поорано.
Ненько моя, це до твого чола
Голодні злетілись ворони.
Здається, що коней татарських табун
Топче барвінок знову,
Непрошені зайди з високих трибун
Знущаються над калиновою...
Та хай не радіють - над нашою крапкою
Рано їм ставити точку.
І я одягаю в неділю зранку
Свою вишивану сорочку.
Ми чашу свою мусим пити до дна,
А далі - Бог допоможе.
Я знаю, що скоро наступить весна.
Весна - вона переможе!
2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570622
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Дантес