А за вікном замерзла, темна ніч
Дощем холодним стука у вікно...
Ти не моя, а я не твій, така от річ,
Така життєва драма, не кіно...
Пробач мені за всі мої слова,
На серці що було - те й говорив.
Доки любов ще трішечки жива,
То я її у вирій відпустив.
Нехай летить в чужі краї, тепліші,
Комусь другому пише там вірші?...
У серці, наче зими найлютіші,
Померли весни, крига на душі...
Мені залиш безмежну пустку сніжну,
Піднесено-холодну далечінь.
Тебе весняно-теплу, милу й ніжну
Я відпускаю з сніжних володінь.
Іздалеку тобою милуватись,
А більшого мені, мабуть, не треба...
Я обіцяю вже не наближатись
До краю прірви чи до краю ... неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570820
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Анатолій В.