Все те, що мала я не те,
Все сіре, чорне та самотнє.
За кроком крок життя пливе
Та все одно воно порожнє.
Таке сумне, як тихий плач
Морозне, люте та безлике.
Чому не можу я ,пробач,
Забути все, що необхідно.
І мої пісні та слова
До тебе линуть наче вітер.
Навіщо я тебе звала?
Для чого зберігаю квіти?
Та знаю, всеодно прийдеш
Такий знайомий і незвичний.
Як нині "милою" назвеш,
Як нині посмішка так личить.
Тікаю з любих мною мрій,
Бо жити ними - це безглуздя
Але біжу я в світ надій,
Бо знов до тебе повернусь я .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57087
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2008
автор: Стелла Моршинська