Людина

Розумна  людина
Хоча  теж  тварина
Признала  наука
Й  людині  це  мука.

До  всього  готова,
Бо  є  в  неї  мова
Призив  де  у  слові
До  вбивства  й  любові.

До  миру  стремління,
Брехати  уміння,
Добитись  щоб  нових
Прибутків  грошових.

Тварин  зустрічає,
Полює  й  вбиває
Та  нищить  природу
Як  має  нагоду.

Людина  звірюка,
Приємна  дворука,
Придумала  зброю
Й  гордиться  собою.

Що  може  вбивати,
Не  згідних  карати,
Як  слава  геройству
І  приклад  потомству.

Хоч  вірить  у  Бога
Та  лиш  до  порога,
А  далі  вже  в  чорта,
Його  це  когорта.

Наука  доводить
Кінець  нам  приходить,
Бо  Всесвіт  загине
Й  життя  скрізь  зупине.

Це  буде  в  майбутнім
Напевно  в  могутнім,
Ми  ж  зараз  воюєм
І  світ  наш  руйнуєм.

Живімо  же  мирно,
Завжди  оковирно  
Допоки  час  маєм
І  ми  про  це  знаєм.
31.03.15.




     




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570878
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Георгій Грищенко