!

Я  хочу  знайти  відповіді,  на  котрі
Ставить  запитання  божевілля.
Чи  безумство  і  є  відповіддю?  На  одрі
Дадуть  мені  знати  страхів  заметілі.

Я  бурмочу  собі  під  ніс  прокльони,
Не  помічаючи  навколишнього  середовища.
Мій  темний  бік  знов  такий  невгамовний,
Що  ставить  мене  у  невигідне  становище.

Мій  темний  бік,
Рік  у  рік
Тисне  невпинно,
Тягне  в  рутину.

Мій  темний  бік
Рік  у  рік
Так  невблаганно
Прокидається  рано.

Чи,  може,  справді  божевільні  сни
Дадуть  наснаги  на  нові  пошуки  істини?
Чи,  може,  дійсно  по  краю  струни,
По  краю  стіни  не  так  важко  й  лізти,  ні?

Та  краще  хай  вільно  буяє  потік  підсвідомості
На  площах,  в  нечистотах,  в  каналізації,
В  невагомості,
Хай  квітне  потік  підсвідомості  
Цвітом  акації.
У  реальності  і  в  абстракції.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571007
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Коваль Богдан