А в умовах війни кожен день –
наче день народження,
і наступну добу проживаєш як рік,
і «загиблих нема» подарунком звучить дорожчим за
всі прикраси – і ділиш його на усіх…
А щоночі, прокинувшись,
крила шукаєш янгола:
чи з тобою? – й ховаєш від нього очі…
Тільки бачиш: сльозинка
із неба зорею падає –
і шепочеш пернатому: «То… пророче?..»
І, скрутившись калачиком,
засинаєш, знесилений, –
сни цвітуть «гіацинтами» та «гвоздиками»…
Ранок знову… живий… янголиними дихає крилами…
День народження… знову… свіча… з молитвою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571170
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: ptaha