МАВПЯЧИ САГИ. ШЛЯХАМИ ПРОСВІТИ,

КРИЗОВА  НЕБЕЗПЕКА.

В  нашому  зоопарку  багато  людей  буває.  Кожен  день.  А  до  нашого  мавпятнику  ше  зі  своїми  актуальними  питаннями  приходять,  своїми  занепокоєннями.
 Що  робити  з  війною,  що  дає  асоціація  з  ЄС,  як  чоловіка  від  коханки  забрати,  як  від  кризи  увернутися?
 Останнє  над  усіма  тяжіє.  
 -  Ви,  мавпи,  хоч  суспільство  просвіщайте!
 Обговорили  ми  і  близько  до  серця  прийняли.  Особливо  одна  макака.  Носиться  по  зоопарку  і  усіх  підіймає:
 -  Криза!  Криза!
 А  усім  байдуже.  Вовк  каже:
 -  Ну  і  шо?  Я  як  м"ясо  їв,  так  і  буду  їсти.  Хочеш  тебе  з"їм?
 І  лиса  теж  плечима  жме:
 -  Що  з  тієї  кризи?  Я  як  носила  теплу  шубку,  так  і  буду  носити!
 Зовсім  зникла  мавпа.  Тут  підійшов  сторож  і  каже:
 -  Дура  ти,  макака!  Що  тобі  та  криза?  Ти  як  ходила  з  голой  жопой,  так  і  будеш  ходити.
 "І  вірно,  -  думає  мавпа.  -  І  чого  було  бентежитись?"  


ШЛЯХАМИ  «ПРОСВІТИ».

Виховування  свідомих  українців  –  це  головна  мета  «Просвіти».  Як  став  наш  гіббон  володарем  свідомісті  і  вишиванки,  то  часто  в  мавпятнику  збори  збирає.  Просвіщає  мавп.  Відносно  свідомих  українців  і  бананового  оточення.  Як  записано  в  документах  "Просвіти"  -  "українець  -  це  вище  космічне  явище".  Ото  і  треба  б  було  розшифрувати.  Бо  неодмінно  в  кожному  українцеві  приховані  виші  космічні  знання  і  сила  вищого  розуму.  Треба  це  тільки  розкодувати.  Ми  так  в  мавпятнику  під  керівництвом  гіббона  між  собою  поспілкувались  і  вирішили.

 У  нашому  мавпятнику  історичні  просвітянські  теми  усі  уважно  читають  і    лекції  гіббона  слухають..  Особливо  одна  макака.  Жодної  не  пропустить!  А  якось  каже  нам:
 -  Хочете  бананів?
 -  Хто  не  хоче...
 -  Тоді  слухайте  мене  і  будете  мені  повік  вдячні!
 На  слідуючий  день  ми  з  самого  ранку  стали  банани  чекати.  А  тут  вже  відвідувачі  ходять  –  туди-  сюди...  До  нас  в  мавпятник  зазирнули.  Тут  макака  встає,  лапу  вгору:
 -  Ой,  мавпоньки!  Ви  дивиться,  хто  до  нас  зазирнув  –  УКРАЇНЦІ!  Посланці  Бога    і  найвищі  земні  істоти!  Про  їх  мудрість  і  силу  знає  вся  земля.  Навіть  в  самих  глухих  куточках  африканських  джунглів  маленькі  мавпенята  мріють  еволюціонувати  в  українців.  Бо  нема  в  світі  гарнішого  свободолюбивого  народу.  Тому  на  них  ополчилися  самі  темні  сили  і  їх  головне  знаряддя  –  москалі.  Але  українці  все  рівно  переможуть!  Бо  з  ними  люди  всієї  Європи.  І  мавпи  теж.  Аплодуймо  УКРАЇНЦЯМ!  І  ми  дружно  зааплодували.
 Чекаємо,  що  буде  далі.  Стоять  українці,  рота  роззявили,  такі  собі  пихаті  та  гордовиті!  Макаку  просять  ще  про  українську  мрію.  А  та  мовчить.
 Тут  стоячий  поряд  гіббон  до  них  обізвався:
 -  Банана  давай!
 -  Тю-ю!  –  кажуть  українці.  –  А  ми  вважали  це  безкоштовно,  у  вартість  квитка  входить.  Тоді  ми  не  згодні!  За  трудові  гривні  мавпячу  балаканину  слухати.  І  бананів  ми  не  їмо.  А  сала  ви  не  куштуєте.
 Бувають  же  такі!  Дивимось,  дивимось  на  тіх,  хто  до  нас  в  зоопарк  завертає  -  не  українці  з  розвинутою  свідомістю,  а  якісь  жлоби,  яким  лишнього  банану  для  мавпи  шкода!  Ось  коли  їхня  космічна  суть  розкриється,  може  тоді...  Бананів  буде  -  завались!
 Коли  йдеш  у  мавпятник,  повинен  мати  банана.  Бо  людина  без  банана  -  це  людина  без  інтелекту!

А  макака  від  злості  і  порушених  надій  аж  присіла.
 -  Українська  мрія?  -  каже  -  Буде  вам  мрія,  хохли  жлобські!
 Повернулась  до  них  голой  сракой  і  ще  лапой  по  неї  похлопала.  Але  українцям  та  мрія  не  до  вподоби  прийшлася  і  вони  пішли  на  коз  дивитись.  


 

МАВПЯЧЕ  ПРОСВІТНИЦЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ.  

У  зоопарку  ми  єдині
І  всі  ми  дружняя  сім"я.
Бо  живемо  всі  в  Україні:
І  слон,  і  мавпа,  і  змія.

Є  хижаки  і  травоядні,
 Є  крокодили  і  птахи,
 Одні  пасуть  за  звичкой  задніх,
 А  той  забрався  наверхи.

 Але  усі-усі  тварини,
 Ми  разом  -  це  тваринний  світ!
 Чекаєм  сніданок  в  годину
 Єдину  для  усіх  -  в  обід.

 Усі  ми  славимо  Бандеру,
 І  привітаємо  майдан
 А  в  нашім  мавпячим  вольєрі
 Найвища  радість  -  це  банан!

 Але  чомусь  усі  тварини,
 Такий  дирекції  наказ,
 По  різним  розвели  клітинам.
 Де  єдність,  я  питаю  вас?

 Банани  не  впадуть  із  неба,
 Усім  хочу  я  нагадать,
 Щоб  їх  дістати,  мабуть,  треба
 Боротись,  а  не  плазувать!

Слава  бананам!

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571182
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.04.2015
автор: Марсианин