Притишив вечір враз гамірне місто,
В брудних калюжах відблиски вогнів.
Життя наповнюється новим змістом,
Його збудити ти в мені зумів.
Перебираю в пам’яті зустрічі,
Що самописець в серце вкарбував.
Збігає час - вони ж миліші вдвічі,
Так ніжно в ньому ти мене кохав.
-Ти - моя жінка, - шепотів на вушко
І пестив груди, міцно цілував.
Гарячий подих відчувала низько,
Гортанний крик з грудей ти виривав.
Купались в розкоші злиття обоє,
Тремтіла лань в мені, ти - сніжний барс.
Прийшов непроханим, дикий розбоє,
Але сильніш тебе - любові жар.
02.04.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2015
автор: Валентина Ланевич