Коли обпалюють крила

В  дитинстві  в  неї  було  дуже  довге  волося.Коли  мама  відводила  її  в  перукарню,то  ніхто  не  погоджувався  обстригти  їй  коси.Воно  було  кольору  сонця.
В  котрий  раз  вона  сиділа  в  перукарні  і  плакала.Ї  знову  ніхто  не  погодився.Одного  разу  зайшла  знайома  її  мати.І  сказала,що  мале  дитинча  не  повинно  слізьми  заставляти  всіх  робити  те,що  вона  хоче.Через  декілька  хвилин  предовге  волосся  лежало  на  землі.

В  школі  вона  намагалася  бути  найкращою.В  першому  класі  вчителька  зазначила  написати  рядочок.Це  були  звичайні  галочки.Вона  вирішила,що  вчителька  наплутала.І  це  повинна  була  бути  буква"с".Дівчина  чомусь  довго  сперечалася  з  першою  вчителькою.І  цілий  місяць  плакала.Бо  це  була  її  перша  четвірка.

Вона  пережила  багато  спроб  згвалтування.Вперше  це  було  в  Криму.В  білий  день.Коли  навкруги  ходили  тисячі  людей.А  за  декілька  метрів  було  море.Вона  плакала.Молила.Десяток  хлопців,схожих  на  наркоманів,обступили  її  і  говорили,що  вони  вчинять  з  нею.Байдужі  люди  навіть  не  глянули  в  її  бік.Тоді  вона  побачила  хлопця  з  їхнього  табору.Він  за  хвилину  когось  знайшов,зняв  свій  срібний  хрестик  і  курточку.Коли  почав  підходити  потяг,якісь  хлопці  допомогли  йому  затягнути  її    в  потяг.

За  неї  говорили,що  більш  жадібної  людини  немає  в  світі.Що  вона  за  гривню  десять  разів  пробіжить  голою  містом.Та  вона  знала,що  люди  добрі.

Вона  вийшла  заміж,щоб  не  жити  вдома.А  ще  він  був  дуже  гарний.Бог  завжди  допомагав  їй.Коли  вона  втікала  з  грудною  дитиною  вночі  до  батьків,то  переставала  боятися  темряви.Інколи  не  було  часу  взяти  скляночку  для  дитина  і  взути  черевики.
Потім  він  на  колінах  вмовляв  повернутись.А  потім  викрадав  дитину,щоб  не  панькатися  з  нею.І  вона  наче  цуценя  бігла  слідом.Щоб  зварити  вечерю  за  зароблені  нею  гроші.І  щоб  чути  годинні  крики,що  порції  занадто  великі.Або  на  хвилину  пізніше  зварена  вечеря.  


Коли  в  енний  раз  захворів  її  батько  і  вона  декілька  ночей  поспіль  не  спала  біля  нього  і  хвильку,плакала  багато  днів  і  ночей,то  могла  почути  в  відповідь,що  в  неї  на  місці  серця  тільки  камінь.Він  дивувався,що  можна  бути  настільки  жорстокою.І  що  в  неї  немає  і  краплинки  людяності.

Навіщо  обпалюють  її  крила?Спочатку  її  це  дивувало.Тільки  потім  вона  зрозуміла:коли  летітиме  вночі,то  комусь  обов"язково  світитиме.Можливо,хтось  буде  йти  через  зовсім  вузесенький  міст  і  не  впаде  в  стрімку  течію.Вона  врятує  хоч  одне  життя.Тоді  житиме  не  даремно.Тоді  буде  дуже  щасливою.І  пошиє  ще  багато  крильцят.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571393
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Відочка Вансель