Сенс життя

Ти  прокинешся  зранку  і  скажеш:  
 Я  вві  сні  прожив  все  життя  
 й  на  піщаному  березі  моря  
 так  раптово  прийшло  каяття  

 я  блукав  по  світах,  збивав  ноги  
 задихався  від  пилу  доріг  
 та  напевно  даремно,  бо  вкотре  
 сенс  життя  віднайти  я  не  зміг  

 і  так  боляче  вжалило  в  грудях,  
 мов  отрутою  в  венах  моїх  
 погляд  знову  блукає  по  людях  
 і  шукає  плотських  утіх  

я  згубився,  мов  те  пташенятко,  
 що  упало  зі  свого  гнізда  
 я  -  дурне  і  сліпе  кошенятко  
 без  призначеня,  правда  гірка...  

 завалило  піском  аж  по  скроні  
 а  на  скронях  уже  сивина  
 і  від  чогось  шершаві  долоні  
 я  вже  старець  -  ото  дивина  

 по  старечій  щоці  обпікає  
 і  до  крові  у  шкіру  біжить  
 вода  з  сіллю  з  очей  витікає  
 і  ледь  чутно  про  щось  лементить  

 я  не  слухав  весь  вік,  бо  був  гордим  
 носа  дер  і  не  бачив  землі  
 а  тепер  з  куснем  хліба  аж  чорним  
 я  у  копоті  гину  й  вві  млі...  

 електричні  розряди  по  тілу  
 я  тремчу  і  лякаюсь  себе  
 виливаю  із  пляшки  текілу  
 і  гидливо  кажу  услід:  Бе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571394
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Olly_Niki