Пробігали сльози по лиці
Й наче говорили, біжучи
І як ті горохи все котились
На губах де-де лиш зупинились.
Дальше бігли, тихенько стікали
Но на вітрі зразу ж висихали,
Тільки шлях солоний залишали.
А за ними, другі катулялись,
До лиця, до шиї притулялись.
Дальше, дальше все вони сповзали,
До грудей, до серця досягали.
Душу – навіть й ту спікали;
Бо гарячі дуже витікали
Бо з образи із душі втікали.
12.03.1987 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571477
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Мацик