виникає якась дивна потреба у тобі знов
і не те щоб мені більше нема чого хотіти
та це як одного разу подивитись у твоє вікно
аж ось нізвідки починають з’являтись будинки
а десь над горизонтом народжуються зорі
й наші нічні
діти
покінчити б з тобою ще краще одразу з усім
отим
що колись так міцно нас пов’язувало
а тепер старанно намагається задушити мене
мовчанням і більше не дозволяє світу
всередині нас
рости
швидко зменшуючи спільність
зірок
незворотністю твого і мого
розташування
ми певно колись навчимося повертати час
щоб якимсь чином зробити важливим
зовсім інший крок
де ми краще за всіх знаємо що потрібно іноді
змовчати
роблячи у сто разів голоснішим
німий запис
в майбутньому ми будемо розвертати течії наших
думок
та спочатку треба навчитись хоча б самим
повертатись .
*фоновая композиция –
Misery «Sore II»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571479
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: команданте Че