На кладовИщі тиша особлива:
Неповторима і така дзвінка.
Печаль утрати, ніби невловима,
Але реальна і така близька
І скільки б не пройшло років, незмінні
Біля могилок рідних почуття
Любові, ніжності, а ще й...провини,
Й болючого, важкого каяття.
Обличчя рідні-рідні на світлинах
Всміхаються, сумують, як в житті.
Залишаться на вік в своїх родинах -
Із спогадів і снів куди їм йти?
На кладовИщі тиша особлива -
Тут мало розмовляють, більш мовчать.
Печаль утрати, ніби невловима ...
Тут вчаться вибачатись і прощать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571748
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Радченко