надія буде жити

вертайсь  скоріш  я  зачекаю
вертайсь  скоріш  у  рідний  дім
і  не  кажи  дитині  я  не  знаю
і  не  кажи  мені  я  все  ще  з  ним

тут  плач  що  ночі  в  тебе  клуби  бари
свідське  життя  яке  тобі  не  дам
в  шкарпетках  дірка  а  ти  на  канарах
не  має  сліз  лиш  в  серці  кілька  ран

вертайсь  скоріш  не  треба  буть  багатим
щоб  зрозуміти  що  важливе  у  житті
вертайсь  скоріш  бо  ти  найперше  мати
і  не  кажи  що  це  остані  дні

тут  ручки  зложені  до  бога  за  твоє  здоровя
запалять  свічку  поцілують  образок  
ти  ж  губишся  в  розпусті  ти  така  голодна
а  ми  чекаєм  на  один  єдиний  крок

вертайсь  скоріш  ми  довго  вже  страждали
вертайсь  і  обніми  наше  дитя
згадай  як  сильно  ми  кохали
давай  почнем  нове  наше  життя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571877
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: INCO