наперекір

якби  виявилось,  що  тиша
то  холодний  сигнал,
я  би  й  не  припиняла  
чути
вірші  її,
що  стеляться  килимом  до  Чернівців,
розкидуючи  крихти  слів
заблукалим  в  собі  крилатим.
я  б  зуміла  мовчати
в  момент  коли  обіймав  її  Прут...
вона  ж  обирала  найгіршу  з  отрут
і  не  бралась  себе  судити,
бо  на  ній  не  вмирали  квіти
й  не  буяли  густі  вінки.
в  ній  тремтіли  віки
і  ховалися  за  повіками
щоб  позбутись  тремтіння  віхоли
всім  вмиранням  наперекір.
і  якби  випадково  трапилось,
що  то  геть  не  її  сигнали.
я  б  прокинулась  
і  мовчала
всім  світанкам  наперекір...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571955
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: Biryuza