Насувається чорная хмара
На козацькі степи і поля.
Це зі сходу на нас йде примара:
Колорадські жуки й сарана.
Пожираючи хлібні простори
Сипле «Градами» смерч сарани.
Це Москва взяла скриньку Пандори
І відкрила на честь сатани.
Смерть прийшла на повітряній трасі
По команді Кремля ці жахи.
З неба падали люди в Донбасі
Як підбиті небесні птахи.
У Москві влада біситься з жиру
Брешуть ЗМІ пропаганду Кремля,
Що їх Путлер на захисті миру,
А в Донбасі горить вся земля.
«Гради», «Смерч», «Урагани», гармати,
Пруть на танках зелені війська.
Смерть з Росії летить в наші хати.
Та ми вірим, що поміч близька.
Батальйони воюють на Сході:
Наші рідні сини і батьки.
Весь народ дає поміч в негоді.
Україна! Козак! На віки!
Це земля українського роду.
Злодії до нас лізуть в город.
Ворог прагне здолати свободу
І в ярмо запрягти наш народ.
Не здолає нас ворог ніколи.
Українці! Це наша земля!
Зло закриємо в скриньку Пандори.
Цілий світ стане проти Кремля.
На козацькому хлібному полі
Прикордонник стоїть молодий.
Він на захисті миру і волі,
Він народу свого вартовий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571956
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.04.2015
автор: Юрій Фочук