Покотились твої намисти́нки
На всі боки брудною підлогою.
Розірвались думки на частинки
І змінилася радість тривогою.
Розлетілися вікна на шмаття,
А кімната здавилася стелею.
Зіпсувалось новісіньке плаття,
Обернулося місто пустелею.
Хмара пилу слабенькі легені
В повну силу на міць випробовує.
Залпи "градів" ревуть мов скажені:
П’яне бидло твій край завойовує.
Дим в’їдається в яснії очі,
Світ навколо палає й руйнується.
Линуть в згарище сльози дівочі,
А ведмідь все ніяк не вгамується...
• 04.04.2015 •
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571961
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: Єва Романенко