Як хочеться прокинутися зранку,
А у країні більше... НЕ КРАДУТЬ.
Ті, які крали, зрозуміли суть:
Життя можливе й без мільярду в банку.
І не обов'язковим є палац,
Не є смертельним - їхати трамваєм,
І сором жити, начебто у Раю,
Там де гіркий дитини чути плач...
Як хочеться прокинутися так,
Щоб люди більше душ не продавали,
І совість прописалася у залах,
Де в можновладців, явно, її брак.
Можливо дивно мріяти про це,
Та я чомусь ще досі вірю в диво,
В квартирі двокімнатній я щаслива.
Для щастя бо задумана Творцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572022
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: Патара