формула часу має свій цикл,
запал згодом, можливо, завершиться,
питанням розлуки властиве продовження,
всі проміжки йдуть на повторення,
та згасла близькість уже не відновиться,
пристрасть найдеться лиш у минулому,
погляд сердешних змінить текстуру,
з планів майбутніх у безнадію,
і завтра вже інші безславні герої
заграють у всім так знайоме до болю,
і будуть тримати свій пульс на прицілі,
старатись леліти не тіло, а душу,
і буде літати над ними злий фенікс,
рахуючи час їх нових розлук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572207
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Дмитро Макогін