Десь там в зеленім лісі
співають солов*ї,
співають пісню сумну
вони мов кобзарі.
Співають вони правду,
як справді є в житті.
В душі давно змінились
ми вільні, не раби.
Ми кожну мить із боєм
ми разом на війні,
були ми пацанами,
тепер ми козаки.
І не дамо нікому
вкраїнської землі
Воюєм ми до крові
хоч кулі пробивні.
Як в серце раз поцілить
дамо волю душі
і поховає матір,
у чорній нас землі.
Ми бій не припиняєм
хоча уже мерці
молитву промовляєм,
щоб ви були живі.
Щоб ви в любові жили
у мирі назавжди.
Згадайте нас Героїв
усіх нас пом*яніть,
для нас десь на могилі
калину посадіть.
І розцвіте калина
із сонцем повесні
і защебечуть пісню
веселі солов*ї.
05.04.2015.
Козак - український воїн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572247
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Ігор Козак