Я не розумію патріотизму,
Як фанатично трусяться руки
У жовто-блакитному або біло-червоно-синьому
На вогнепальних палицях.
Я не розумію патріотизму,
Як виборювати в чиєсь ім’я
Як помирати за чиїсь пісні
Як у супермаркетах сало в шоколаді,
Як весь у стрічечках обів’язаний
Вистригає оселедця –
Я не розумію патріотизму,
Коли лисіюче обличчя на телебаченні
Каже – я ваш спаситель,
Ідіть зі мною,
Винищуйте спільного ворога,
І не питайте.
Я не розумію патріотизму,
Коли у народних гаслах
Звучить слово «смерть»,
Як не розумію патріотизму,
Що вважає націю єдинодумною,
«Поганою» або «хорошою» істотою,
Не розумію понять
«Братні народи»,
«Війна за мир»,
«Бандерівці» -
Не розумію людської дурості,
Коли масс-медіа безхитрісно
Ліплять нісенітниці,
Але не розумію і второклассників,
Що раптом з обличчями підлітків
Та впевненістю повнолітньою
Повторюють слово у слово
Літера в літеру:
Ці – погані,
Ці – хороші,
І малюють людей
Щасливих
У камуфляжі
Зі зброєю.
Я розумію патріотизм
Як рушійну силу,
Як спосіб вижити у надто звичній скруті,
Підняти людей до барикади.
Але хочу,
Щоб люди підіймалися,
Бо хочуть спокою;
Щоб захищали життя,
Захищали розум,
Захищали людяність,
А не звичку просуватися
Лише у ярмах тугостей,
Лише коли в багно
Обличчям притиснуть.
Не заперечуючи сторонньої агресії
Інформаційно задушених кадаврів
Сусідньої країни,
Я питаю лише -
Чому єдине, чим ми пишалися
За сотні років історії,
За літри сліз та хоробрості –
Це вміння з кимось боротися
І вміння бути свідомими,
А не суцільна цивілізованість
І світлі критичні голови?
А поки палає
Жовтень,
А поки лунають
Гімни,
Я спробую зрозуміти,
Навіщо все це потрібно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572280
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Роскун Нізащо