Я інколи сторінку відкриваю,
Яку ще вчора заріклась чіпати....
Бо спогади, які вона тримає,
Не можуть душу заживо не брати...
Я інколи твої шукаю очі,
Які ще вчора у мої дивились...
Я їх блакить стрічаю серед ночі,
Коли пітьмою все довкола вкрилось...
Я інколи відчути хочу подих,
Який мені шептав про марні мрії...
"Моя" - лише три букви, але потяг
Відвіз у далі всі мої надії...
Я інколи благаю лиш про дотик,
Який ще вчора прагнула відчути...
Для тебе не складає це турботи,
Для мене ж більшої нема отрути...
Я розумію, що усе це марно,
Що досить брати і на весь світ нити...
Я інколи ще думаю про тебе,
Якого вчора ще могла любити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572289
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Наталя Костенко