Переступити грішну грань,
Пірнути в радісні обійми,
Де трепет юних домагань
Солодкий вир у тілі здійме.
О, ті миттєвості хмільні,
Коли у серці квітнуть маки, –
Вже не важливі «так» і «ні»,
Бо їхні вицвіли ознаки.
Бо хвиля хвилю накрива,
До зір злітає із глибіні,
І розкошують не слова –
Тіла, як ночі горобині…
6.04.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572418
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Вячеслав Романовський