Не зберегли.
Коханя розлилося над лугами,
Розсипалось намистом по ярах,
Позсіялося росами у трави,
Осіннім листям впало у гаях.
Летіло, гнане буйними вітрами,
Та мерзло без притулку і тепла,
А ми його чомусь не зупиняли,
Гординя наші душі обпекла.
Були кохання відігріти взмозі,
Як тільки пригорнули б до грудей.
Воно нас ж нас не чекало на порозі,
Знайшло притулок у чужих людей.
А ми ще довго плакали з дощами,
Вдивляючись у прізву грозову,
І заздрили закоханим ночами,
Які цілунки сипали в траву.
06/04/2015
Н.Хаммоуда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572449
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Наталя Хаммоуда