До Чорнобильської трагедії
Чорнобиль… А в уяві чорний біль,
Невидиме страховище між нами
З шипами на жахливому горбі,
З потворними, як щупальці, руками.
Давно повзе наосліп цей мутант
І навіть не приховує жадобу:
Якщо когось відразу не ковта,
То мітить про запас для себе здобич.
І все частіш впинається клеймо
У світ живий, аж смалятину чути
За сотні верст. І бідний люд промок
Від сліз по тих, кого не повернути.
Чорнобиль… А в уяві чорний біль
І атомні мікроскопічні ядра,
Що землю перетворюють в утиль
І дико угризаються у завтра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572599
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Ніна Багата