Я сьогодні помер від пострілу в серце.
Не плач моя мамо, кохана ти сльози утри.
Я впав, щоб людей не топтали проклятії "бєрци"
Інакше не вмію, не можу, матусю прости.
Я був не один, нас було багато,
А зараз лежу в дерев'яній труні
Мене наздогнала та куля скаженого ката,
Ти знаєш матусю-я був на війні.
Я мужньо стояв і страху не було
В руках тримав щит, а в серці горіла любов
Я думав-найстрашніше давно вже минуло
Пишайся матусю,син за вкраїну пролив свою кров.
Прости мені мамо,що через мене ти плачеш
Але на Майдані ,як я ,ще сотня таких
Я знаю що смерті моєї катам не пробачиш
Матусю, тепер я у пам'яті мільйонів сердець запальних.
Мені так шкода, що не витру з очей твоїх сльози,
І не поведу кохану свою під вінець
Мені на могилу нестимуть прапор і рози
Матусю життя ми віддали,надіюсь на цьому буде кінець....
22.02.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572767
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.04.2015
автор: Air