Махмуд Дарвиш (Палестина)
"Людина"
Його вуста замкнули ланцюгами,
І прикували до гори безчестя,
Сказавши те, що «Ти злиденний вбивця!»
Відняли їжу, одяг, прапор вкрали,
І заточили в камеру до страти,
Йому сказавши: «Ти презренний злодій!»
Так звідусіль його повиганяли,
Відняли навіть в нього наречену.
Й наголосили: «Гидкий волоцюга!»
Кривавлять в нього і долоні й очі!
Нехай кінця не бачимо у ночі,
Хай день настане - і в'язниць не стане,
У прах розсиплеться також ланцюг останній!
Помер Нерон - а Рим стоїть безсмертний ...
Я знаю очі - зброя для людини!
Втамую спрагу я, також зберу зернину,
Перетворю пустелю на квітучу ниву.
*****
"Человек"
Его уста замкнули цепями,
Приковали к скале обреченных
И сказали ему: "Ты – убийца!"
Отняли пищу, одежду и знамя,
Бросили в камеру оьреченных
И сказали ему: "Ты – вор!"
Отовсюду его изгнали,
отняли у него невесту
И сказали ему: "Ты – бродяга!"
О кровавые глаза и ладони!
Пусть не видно конца этой ночи,
День настанет – и тюрем не станет,
В прах рассыплются звенья цепи!
Умер Нерон – а Рим бессмертен...
Глаза – оружие человека!
Зерна колосьем, томимых жаждой,
Превратят пустыню в цветущую ниву...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572780
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 07.04.2015
автор: Володимир Туленко