Махмуд Дарвиш (Палестина) "Людина"

Махмуд  Дарвиш    (Палестина)

"Людина"  

Його  вуста  замкнули  ланцюгами,  
І  прикували  до  гори  безчестя,
Сказавши  те,  що  «Ти  злиденний  вбивця!»  

Відняли  їжу,  одяг,    прапор  вкрали,  
І  заточили    в  камеру  до  страти,
Йому  сказавши:  «Ти  презренний  злодій!»  


Так  звідусіль  його  повиганяли,  
Відняли  навіть  в  нього  наречену.  
Й  наголосили:  «Гидкий  волоцюга!»  

Кривавлять  в  нього  і  долоні  й  очі!  
Нехай  кінця  не  бачимо  у  ночі,  
Хай  день  настане  -  і  в'язниць  не  стане,  
У  прах  розсиплеться  також  ланцюг  останній!  
Помер  Нерон  -  а  Рим  стоїть    безсмертний  ...  
Я  знаю  очі  -  зброя  для  людини!  
Втамую  спрагу  я,  також  зберу  зернину,  
Перетворю  пустелю  на  квітучу  ниву.



*****


"Человек"  

Его  уста  замкнули  цепями,  
Приковали  к  скале  обреченных  
И  сказали  ему:  "Ты  –  убийца!"  

Отняли  пищу,  одежду  и  знамя,  
Бросили  в  камеру  оьреченных  
И  сказали  ему:  "Ты  –  вор!"  


Отовсюду  его  изгнали,  
отняли  у  него  невесту  
И  сказали  ему:  "Ты  –  бродяга!"  

О  кровавые  глаза  и  ладони!  
Пусть  не  видно  конца  этой  ночи,  
День  настанет  –  и  тюрем  не  станет,  
В  прах  рассыплются  звенья  цепи!  
Умер  Нерон  –  а  Рим  бессмертен...  
Глаза  –  оружие  человека!  
Зерна  колосьем,  томимых  жаждой,  
Превратят  пустыню  в  цветущую  ниву...  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572780
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 07.04.2015
автор: Володимир Туленко