Писати Нове Пророцтво,
для мене чужа задача.
Я дослідник дивного світу,
продавець безкоштовного щастя.
Я не знаю чи знаю правду,
не знаю чи вмію бігти.
Я не знаю, що є насправді,
не знаю чи вмію вміти.
Я літаю повільним кроком,
закриваю собою сонце.
не варто бути пророком,
не варто питати :"що це?".
Відкриваю нові горизонти,
ігноруючи Вашу "правду".
Питаю до тебе :"хто ти?",
а у відповідь чую мантру.
Одне одному ми не перші,
але можемо ними стати.
Ти сьогодні мені відверта,
я відвертісь вчуся приймати.
Минуле змивати щастям,
теперішнім дихати вітром.
Давай мені свою руку,
ми Світлом будемо в Світі.
Я живу, а не виживаю,
серцем цілую Небо.
Галактики крутять в грудях,
я знаю чого Вам треба.
Свободу мою не рухай,
птахом між зорі лину.
Я буду жити вічність,
навіть коли загину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572830
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Іво Каценбук