Як добре знать, що мова козаків
Була вкраїнською і в пісні і в розмові:
Злітала дзвоном вийнятих шаблів
На голови ворожі нові й нові.
В історії ті дні дістали слави,
Оспівані піснями кобзарів.
Колиска волі – то була держава,
Тепер у небо – пагорб яворів.
За кожне слово волі у Сулиму
Впивались гострі кулі і ножі,
Для Наливайка кару нез'ясниму
Готовили шляхетськії мужі.
Та на скількох накинули кайдани,
Щоб у Дніпрі, як діток, потопить.
Та вража лють не стримала Богдана,
Щоб Україну вільну не зробить.
Знеслося слово в небо і відтіль
Сікло ворожі плани вліво, вправо,
Бо з сильних уст за муки і за біль
Воно здіймалось всюди величаво.
Пройшли часи. Історія не зна
Спокою, і слова якісь пророчить.
Чи то насторожилася війна?
Чи плани люті знову ворог точить?
Та з нами слово Правди і Добра,
Що Господом освячене у храмі,
Народжене в Січі, йому пора
Розквітнуть всюди нашими серцями!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572886
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: IvanLogvin